Під час робіт у садах, на городах і присадибних ділянках
накопичується чимало органічних решток: скошена трава, бур’яни, гілки, залишки
овочів і фруктів. Часто їх спалюють або викидають разом із побутовими
відходами. Водночас ці матеріали можуть стати цінним природним добривом —
компостом.
Саме цій темі присвячений Міжнародний день компосту, який
відзначають 29 травня.
Компостування — це природний процес перетворення органічних
відходів на цінне добриво. У результаті утворюється компост — поживна маса, яка
покращує структуру ґрунту, допомагає утримувати вологу та зменшує потребу в
мінеральних добривах.
Для компостування підходять:
• скошена трава та листя;
• овочеві й фруктові очистки;
• чайна заварка та кавова гуща;
• подрібнені гілки;
• яєчна шкаралупа;
• рослинні рештки з городу.
Не варто додавати:
• пластик та синтетичні матеріали;
• м’ясо, рибу та молочні продукти;
• жирну їжу;
• побутову хімію.
Чому не можна спалювати рослинні рештки?
Під час спалювання у повітря потрапляють дрібнодисперсні
частинки, чадний газ та інші небезпечні речовини, які шкодять здоров’ю людей і
довкіллю. Особливо небезпечний дим для дітей, людей літнього віку та осіб із
захворюваннями дихальної системи.
Крім того:
▪ виникає ризик пожеж;
▪ знищуються корисні мікроорганізми у ґрунті;
▪ органічні рештки, які могли б стати добривом, просто
перетворюються на попіл.
Компостування допомагає:
✔ зменшити кількість відходів;
✔ знизити навантаження на
полігони;
✔ покращити стан ґрунтів;
✔ підтримувати чистоту повітря;
✔ дбайливо використовувати
природні ресурси.
Навіть невеликий домашній компостер — це простий крок до
чистішого довкілля та більш екологічного господарювання.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області
закликає: не спалюйте рослинні рештки та обирайте компостування як безпечний і
корисний спосіб поводження з органічними відходами.