Восени на присадибних
ділянках, у садах та на територіях населених пунктів накопичуються опале листя,
суха трава, гілки та інші рослинні рештки. Для багатьох їх спалювання досі
залишається звичним способом прибирання. Проте це не безпечний спосіб поводження
з рослинними рештками.
Під час спалювання:
▪ гинуть
ґрунтоутворюючі мікроорганізми та пошкоджується ґрунтовий покрив;
▪ знищується
рослинність, насіння та корисні організми, які зимують у листі;
▪ дим забруднює
атмосферне повітря;
▪ вогонь може поширитися
за межі місця підпалу та спричинити загоряння сухої рослинності, дерев, чагарників
чи господарських споруд.
Спалювання сухої
рослинності та її залишків заборонене законодавством. За такі порушення
передбачена адміністративна відповідальність.
Для громадян штраф
становить від 3060 до 6120 гривень, для посадових осіб — від 15 300 до 21 420
гривень.
Але що робити з листям
замість спалювання?
▪ Можна залишити його
там, де це доречно. У природних умовах опале листя є частиною природного
кругообігу: поступово розкладаючись, воно повертає органічні речовини у ґрунт.
▪ Можна використати як мульчу. Шар
листя допомагає зберігати вологу, захищає ґрунт від перепадів температури та
поступово збагачує його органічними речовинами.
▪ Можна компостувати. Листя, суху
траву, бур’яни, бадилля та дрібні гілки можна використовувати для приготування
компосту. Подрібнення рослинних решток сприяє їх швидшому розкладанню.
▪ Можна скористатися
організованим збиранням та вивезенням, якщо відповідна послуга передбачена у громаді.
Наголошуємо: осіннє
прибирання не має закінчуватися багаттям. Листя та рослинні рештки можуть стати
мульчею або компостом і повернутися в природний кругообіг замість того, щоб
перетворитися на дим.
Державна екологічна
інспекція у Тернопільській області закликає мешканців області не спалювати
рослинні рештки та обирати екологічні способи поводження з ними.